П’ятнадцять хвилин
Доктор Чарльз Еліот – багаторічний президент Гарвардського університету – був переконаний, що звичайна людина, якщо щоденно протягом кількох хвилин читатиме найкращі книги світової літератури, може здобути суттєву освіту. У 1910 році він завершив 50 томів так званої “Гарвардської Класики”, що містила вибірки з книг різних сфер – історії, науки, філософії та образотворчого мистецтва. Кожний набір книг мав спеціальний допоміжний матеріал під назвою “15 хвилин щодня” – тобто потрібно було читати кожного дня по 8-10 сторінок протягом року.
Усе, що потрібне
Часто я почуваюсь цілковито неспроможним зробити ту чи іншу роботу. Що б то не було – викладання в недільній школі, поради другу або написання статей для цієї книги, – все це, здається, перевищує мої здібності. Отже, маю багато ще чого навчитись – як колись апостол Петро.
Дисфункція
Слово “дисфункція” часто використовується у медицині і техніці. Але інколи його використовують стосовно людей, сімей, стосунків, організацій і навіть урядів. Цей термін вказує на відмову чи поломку – на те, що щось не працює належним чином, не функціонує згідно зі своїм призначенням.
Готуйте дітей до життя
В Інтернеті на багатьох сторінках з тематики виховання дітей є фраза: “Приготуй дитину для дороги, а не дорогу для дитини”. Замість того, щоб прибирати з дороги всі перешкоди й мостити для наших діточок гладеньку доріжку, маємо спорядити їх і навчити долати ті труднощі, що можуть їх спіткати.
Посіяні зернятка
Якось я отримав електронною поштою приємного листа від однієї жінки. “Ваша мама у 1958 році була вчителькою першого класу в одній із шкіл міста Оклахома. Вона була чудовим викладачем – дуже добрим і водночас вимогливим! Вона давала нам завдання вчити напам’ять Псалом 22 і потім декламувати його перед усім класом. Я дуже боялась це робити. Але це було єдине моє знайомство з Біблією аж до 1997 року, коли я стала християнкою. І кожен раз, коли я читаю цей Псалом, згадую місіс Маккасланд”.
Користь спогадів
Коли ми зазнаємо втрат і переживаємо гіркі розчарування, це може викликати в нас почуття гніву, провини й розгубленості. Коли наші рішення зачиняють перед нами двері без надії знову їх відкрити, або коли не з нашої вини трагедія вривається в наше життя, в результаті ми опиняємося в такому стані, який Освальд Чеймберс назвав “бездонним смутком через те, що «все могло бути інакше»”. Ми можемо намагатись подавити болісні спогади, але це не завжди вдається.
Не здавайтесь
Боб Фостер – мій друг і духовний наставник – ніколи не переставав піклуватися про мій духовний стан. Навіть у найчорніші дні мого життя його незмінна дружба й підбадьорення допомагали мені йти далі.
Він розуміє
Один чоловік, коли його спитали, чи справді невігластво та апатія є проблемами сучасного суспільства, відповів жартома: “Не знаю. Мені байдуже!”
Подорож віри
Починаючи з першої публікації у 1880 році, роман Лью Уоллеса “Бен-Гур” ніколи не переставав друкуватись. Його називають найбільш впливовою християнською книгою 19 століття. Цей роман і тепер приваблює читачів, тому що вплітає історію про реального Ісуса в сюжет, в якому йдеться про видуманого героя – єврейського аристократа Юду Бен-Гура.
Його Слово – останнє
Доусон Тротман – динамічний лідер середини 20 століття і засновник організації “Навігатори” – підкреслював важливість Біблії в житті кожного християнина. У Тротмана була благочестива звичка закінчувати кожний день духовною практикою, яку він називав: “Його Слово – останнє слово”. Перед тим, як лягти спати, він розважав над вивченим напам’ять біблійним вiршем або уривком, потім молився, щоб прочитане впливало на його життя. Він хотів, щоб Боже Слово було останнім, про що він думає перед сном.